Вбивця задушила суперницю двома пальцями. Жертва... досі невідома. ФОТО

Про те, що за околицею Ніжина в напрямку села Липів Ріг, у доволі глухому місці, на початку червня було скоєно страшний злочин, можливо, ще довго ніхто не знав би, якби літньому ніжинському городникові не знадобилися дерев'яні кілки – помідори підв'язати.

Вирубувати палиці дідусь, за багаторічною звичкою, побрів до лісосмуги, а щойно дістався – отетерів від страшної знахідки.

Долі на траві лежала мертва молода жінка, майже повністю оголена.

Старенький відразу ж зателефонував своєму онукові, дільничному районної міліції, а той повідомив чергового Ніжинського міськвідділу. За кільканадцять хвилин на місці пригоди вже працювала слідчо-оперативна група, на допомогу до неї поспішали колеги з обласного центру, кращі оперативники Управління карного розшуку. Очолив оперативно-розшукові заходи перший заступник керівника обласної міліції Валерій Костильов.

Під час первинного огляду трупа потерпілої експерти не виявили у неї будь-яких помітних тілесних ушкоджень. Увагу привертала тільки невеличка ранка, що явно не могла призвести до смерті. Спочатку виникло припущення, що вона утворилась внаслідок падіння тіла на землю, від удару об якусь гілку абощо. Істинна причина появи цього садна стала відомою лише згодом, коли вбивство було розкрито.

Остаточну відповідь про причину смерті потерпілої дав розтин трупа: механічна асфіксія, тобто удушення.

Одним з найважливіших кроків міліції при розкритті подібних злочинів є встановлення особи потерпілої людини. Воно й зрозуміло: далі розпочинається аналіз контактів, зв'язків, пристрастей і конфліктних ситуацій, до яких мала стосунок покійна.

Проте цього разу все було набагато складніше. Спливали дні, а до міліції ніхто не звертався з повідомленням про безвісне зникнення людини, бодай трохи схожої на потерпілу.

Оперативні заходи невпинно тривали, до них залучалося все більше співробітників міськвідділу внутрішніх справ та з обласного апарату Управління МВС. Зрештою, дільничні інспектори міліції здобули інформацію, що дівчину, дуже схожу на потерпілу, за кілька днів до події бачили у Вертіїівці Ніжинського району, поблизу перехрестя міжнародного та обласного автошляхів. З тамтешнього посту ДАІ її, через явно неадекватну поведінку, відправили до районної лікарні. Попередній діагноз – наркотичне сп'яніння.

Розшуковці взялися перевіряти цю інформацію. Невдовзі вони вже знали, що молода жінка, занедбана, у м'ятому одязі явно з чужого плеча з'явилася на Вертіївському перехресті на початку червня. Звідки взялася, ніхто не знав.

Вона познайомилася з робітником місцевої станції техобслуговування. Чолов'яга підібрав та прихистив її, а що вже декілька років живе самотньо, то спробував співмешкати з гостею. Проте «вистачило» її аж на два дні. Господар так і не зміг однозначно сказати, як звали дівчину: впродовж двох діб вона називалася трьома різними іменами. Трохи побула Світланою, потім Яною, а врешті визначилась. Каже, зви мене Машею, Марією. Неважко здогадатись, наскільки справжнім є це ім'я.

Поки дівчина мешкала у роботяги з СТО, господар встиг наслухатися історій про її життя, яке, з її слів, у останні роки проходило на колесах. Спочатку казала, що вона родом з Полтавщини. Згодом - розповідала про своє сирітство та бабусю, яка нібито мешкає під Києвом. Як доставили до лікарні, назвалася Мусієнко Марією Степанівною, 1989 року народження. Всі ці свідчення не витримали перевірки.

Небагато дало і спілкування з медперсоналом та пацієнтами лікарні. Вони підтвердили, що таку дівчину, справді, було доставлено увечері 3 червня, а вже наступного ранку, після її переведення до терапевтичного відділення, вона зникла. Простіше кажучи, втекла з лікарні.

Нову сторінку в роботі над розкриттям вбивства додала відповідь зі столичного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, куди надіслали запит ніжинські оперативники.

З документа випливало, що ДНДЕКЦ МВС України має у своїй картотеці відбитки пальців, ідентичні тим, що були взяті у загиблої. Ця «бомжувата» молода жінка значилася у міліцейській базі як особа, що займається проституцією, надає специфічні послуги за скромну платню водіям на трасах під Києвом.

Запити стосовно встановлення особистих даних загиблої були розіслані до всіх обласних Управлінь МВС України, проте досі невідомо, хто вона така, звідки її коріння та її родичі. Тому після проведення судово-медичної експертизи дівчину було поховано державним коштом на ніжинському цвинтарі.

Між тим брак інформації не зупиняв оперативників, вони продовжували наполегливі розшукові заходи. І, врешті-решт, ця праця далася взнаки. Правоохоронці дізналися, що 39-річний раніше засуджений ніжинець на ім'я Олександр, який останнім часом займається бродяжництвом та жебрацтвом, сп'яну базікав, нібито зовсім недавно став свідком вбивства жінки.

Розшуковці миттєво зреагували на важливе повідомлення та встановили місце проживання цього чоловіка. Якраз там знаходилася і його співмешканка, що, як стало згодом, цікавила правоохоронців найбільше. Олександра і 36-річну Ольгу, уродженку Луганської області, було затримано і доставлено до Ніжинського міського відділу міліції.

Невдовзі стало відомо, що Ольга не просто мешкає у Ніжині без документів. Вона переховується, бо перебуває у розшуку за нанесення тілесних ушкоджень, має декілька судимостей за квартирні крадіжки.

У процесі непростого спілкування поступово почали випливати подробиці конфлікту, який завершився смертю однієї з його учасниць. Перша сварка виникла у жінок, які обидві перебували напідпитку, на Ніжинському залізничному вокзалі. Вони ледь не побилися через пачку цигарок. Однак тоді конфлікт вщух. Жінки помирилися, а на знак цієї знаменної події взяли ще оковитої і поїхали за місто, у лісосмугу. Третім у веселій компанії був Олександр. Хоч грошей не мали, та їхали «з шиком» – на таксі. На місці, як каже затримана, її подруга розрахувалася з водієм звичним для неї способом – натурою.

Задоволений таксист поїхав геть, а компанія рушила до тих самих кущів, де невдовзі оперативна група оглядатиме труп однієї з гуляк. Розклали випивку, закуску. Як завжди буває, комусь та й знадобиться відійти у своїх справах. Цим кимось виявилася Ольга, а як повернулася, побачила дивну картину: «Свєта-Яна-Марічка», напівоголена, цілком недвозначно чіплялася до її співмешканця. Від того жінка вибухнула гнівом і кинулася до своєї кривдниці. Спалахнула бійка з традиційним псуванням облич та вириванням волосся.

Співмешканець Ольги, побачивши, що про жарти не йдеться, плюнув та пішов геть. Суперниці залишилися сам-на-сам. Далі, як каже Ольга, вона схопила камінь та вдарила ненависну подругу в потилицю (ось і походження отієї, несмертельної, ранки). Супротивниця впала, і Ольга з наростаючою люттю схопила її двома пальцями за шию та почала душити.

Зі слів затриманої, це був її улюблений прийом: схопити суперника у бійці двома пальцями за кадик, що повністю паралізувало будь-який опір з його боку. Тільки цього разу вона взялася до справи надто завзято, і незчулася, як зламала під'язикову кістку. Жертва задихнулась.

Це, однак, не надто збентежило Ольгу. Вона сяк-так прикидала тіло мертвої суперниці насмиканими тут же лопухами і пішла услід за своїм співмешканцем.

Ольга повністю визнала свою провину, дала правдиві свідчення і докладно показала під час відтворення обставин скоєння злочину всю послідовність трагічних подій. Її заарештовано. Нині вона перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Ніжинського міського відділу УМВС.

Отже, злочин розкрито, проте міліція досі не має однозначних відомостей стосовно особи жертви злочину. Якщо ви впізнали жінку на фотографії чи маєте будь-яку інформацію щодо неї, будь-ласка, зверніться за телефонами у Чернігові: (0462) 619883 або у Ніжині: (04631) 23048.