На п’яту «ходку»! Історія володоря арсеналу

Час від часу в різних телепередачах та в ході обговорень кримінальних тем постає питання: «Наскільки тотожні поняття «тюрма» і «виправний заклад?» Часто звільнення – початок нового шляху до колонії.

Протилежні позитивні приклади хоча і є, але вони, нажаль, поодинокі. Історія сьогоднішнього героя, скоріше, дещо перебільшене правило, аніж виняток. Вона твердо доводить, що «тюрма» і «виправлення» мають зовсім протилежний зміст.

Олександр (ім’я змінено) перетнув межу сорокаріччя із «потужним» життєвим досвідом. Він був чотири рази судимий і провів за гратами більше десяти років.

Кримінальна історія Олександра почалася ще за радянських часів. За своє довге кримінальне життя він встиг побути в багатьох іпостасях. Був і «домушником», і «розкрадачем соціалістичної власності», і грабіжником.

Мабуть з роками здоров'я або хист вже не дозволяли Олександру швидко бігати чи прудко вдиратися в оселі через кватирки. Отже саме час було змінити фах. Працювати після такого стажу за гратами звичайно якось не з руки, та й не хочеться... От і взявся вже немолодий чоловік освоювати зовсім нові для себе ази наркобізнесу.

Через старих знайомих налагодив собі поставку макової соломи, обзавівся прекурсорами (знаючі люди підказали де взяти) та й до справи. У себе в сільському будинку він виготовляв «ширку», а торгував нею вже в міській квартирі. Клієнтура в Олександра підібралася хоча й не обширна, проте доволі стабільна, що приносило чоловікові гарний щомісячний прибуток.

Одному Богу відомо який ще новий бізнес хотів «започаткувати» Олександр, бо оперативники відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків отримали інформацію, що він потроху збирав цілу колекцію ніде не зареєстрованої зброї.

Щоб запобігти подальшому розповсюдженню наркотичного зілля та використанню ймовірної зброї у протиправних цілях, в середині травня було вирішено негайно затримувати Олександра.

Обшук в міській квартирі майже нічого не дав. Відчувався, як то кажуть, почерк професіонала. Ніяких доказів вдома. Зате заміський будинок «приємно вразив» оперативників. Тут Вам і макова солома, тут ангідрид, тут і готовий товар у вигляді декількох чергових доз опію.

Фінальним акордом обшуку стала знахідка цілого арсеналу зброї - п'ять різновидів мисливських рушниць на жодній з яких не було серійного номеру. Зрозуміло, коли б в селі для самозахисту тримати одну «ліву» рушницю, а то ціла міні-зброярня.

Справжня мета подібного збирання, мабуть, так і залишиться таємницею. Радує те, що зброя ця ніколи вже не стане засобом нападу.

Те, що Олександр отримає п'ятий свій строк – безперечно. Умовним чи реальним він буде – вирішить суд.

Марина Кордик, прес-служба ЧМВ УМВС