Олександр Шарило підписав контракт з ФК «Десна»

Олександр Шарило – вихованець чернігівського футболу. В активі нападника виступи за дублючі склади Динамо та Ворскли, а в складі киян Олександр навіть кілька разів був капітаном.

Тож не дивно, що «Десна» вирішила повернути вихованця чернігівського футболу «додому».

Влітку цього року підписав контракт з «Десною» і вже навіть встиг відзначитися за молодіжну команду голом у ворота «Маріуполя».

Нападник «сіверян» в ексклюзивному інтерв’ю розповів про свій футбольний шлях, виступи за київське «Динамо», полтавську «Ворсклу» та розповів про свою найбільшу футбольну мрію.

– Розкажіть будь ласка, як розпочалася ваша кар’єра футболіста, хто прищепив любив до футболу?

– Батько. Він сам колись грав у футбол і хотів, щоб я став футболістом. Перші футбольні кроки почав робити вдома (с. Комарівка, Борзнянського р-ну), а потім став виступати за районні команди та їздив грати у Славутич. У 13 років запросили до чернігівської «Юності», а вже через рік мене забрали в академію київського «Динамо».

– Довго не розмірковували над пропозицією киян?

– Ще до переїзду в Чернігів домовився з мамою, що якщо за рік мене не запросять у «Динамо» або «Шахтар», то залишу футбол і зосереджусь на навчанні. Наприкінці літніх канікул запросили в академію «Динамо» і я погодився.

– Своєю грою привернули увагу тренерів юнацького складу «Динамо» U-19. Чи важко було перелаштуватися з дитячого футболу на більш високий рівень?

– Спочатку було важко, але згодом адаптувався.

– Апогеєм вашої кар’єри став виступ за «Динамо-2» у Першій лізі. Пам’ятаєте свій дебют у дорослому футболі?

– Так, ми тоді грали у Полтаві. Отримав позитивні емоції. Радий, що дебютував на такому рівні. На жаль, тоді поступилися «Полтаві».

– За «Динамо-2» зіграли лише три матчі, невдовзі перейшли у полтавську «Ворсклу». Чому вирішили змінити Київ на Полтаву?

– За «Динамо-2» пограв півроку, а потім команду розформували. Усім гравцям надали статус вільних агентів і сказали шукати нові команди. Довелося переїжджати у Полтаву та два роки грати за молодіжну команду «Ворскли». Це були найскладніші два роки у моїй кар’єрі.

– З дубля «Ворскли» важко було потрапити в основну команду? Чи звертав увагу на молодих футболістів Василь Сачко?

– Василь Сачко слідкував за іграми U-21. Хлопці навіть потрапляли на тренування з основною командою. Мені казали, що Сачко на мене розраховує та планує взяти на збори з першою командою, але далі розмов так справа й не пішла.

– Як виник варіант з «Десною»? Приємно повернутися у місто, яке не є для вас чужим?

– Після того як пішов з «Ворскли», були навіть думки закінчити з футболом і повернутися до звичайного життя. Але мій агент не дав цього зробити, порадив дивитися у майбутнє та досягти чогось у футболі. Завжди мріяв грати за «Десну», адже це рідна команда. Пройшов перегляд і підписав контракт з «Десною». Радий, що сталося саме так, як хотів.

– У Маріуполі «Десна» U-21 заробила перші очки, а ви забили перший гол у ворота суперника. Наскільки важливо з психологічної точки зору стала ця нічия?

– Ця нічия стала для нас дуже важливою, адже ми грали проти хорошої команди, яка бореться за медалі.

– Вже встигли знайти взаємодію з партнерами на полі? До цього знали когось з молодіжної команди «Десни»?

– Так. За місяць тренувань вже встигли «притертися» один до одного. З Олександром Руденком грав ще у «Юності» та жив з ним в одній кімнаті. Крім того, знав Романа Вовка та ще кількох хлопців з молодіжної команди.

– Яка ваша найбільша футбольна мрія?

– Першочергова мета – грати за першу команду «Десни» та досягти з нею успіхів. Вважаю, що все потрібно робити крок за кроком. Для цього потрібно багато працювати, показувати свою найкращу гру та забивати голи. Моя найбільша мрія – грати за збірну України та виступати у єврокубках.

Коротка біографія. Олександр Шарило народився 9 березня 1998 року у с. Комарівка, Борзнянського р-ну, Чернігівської обл. Грає на позиції нападника. У 2014 році провів три матчі за юнацьку збірну України до 16 років.

2011 – 2012 – «Юність» (Чернігів),
2012 – 2016 – «Динамо» (Київ),
2016 – 2018 – «Ворскла» (Полтава)