Вчора Батурин – сьогодні Буча. 315 років тому росіяни здійснили різанину в гетьманській столиці

Це 24-та війна, яку веде проти нас росія. Та нічого не міняється. Три століття тому був Петро I та Меншиков, 100 років тому – Муравйов, у наші дні – Путін. Вони несуть ту саму біду, що й сто чи триста років тому. Ворог – той самий, цілі – ті самі. Нічого не міняється…

Віктор Ющенко, Президент України 2005-2010 рр.

Кожна епоха залишає нам у спадок згадку про певну визначну подію, яка докорінно змінила життя держави, вплинула на її становлення й розвиток. Для України таким місцем є безперечно Батурин – символ єдності, військової міці, відваги українського народу. 13 листопада 1708 року силою російських окупаційних військ гетьманська резиденція Батурин разом з оборонцями та мирними жителями була перетворена в руїни. Це була відповідь на спробу нас, українців, звільнитись з-під московського ярма.

В листопаді 1708 року в Батурині від рук московських карателів полягло до 15 тисяч мужніх захисників та мирних жителів. Жорстокість, з якою було вчинено розправу над захисниками та мешканцями міста, вразила весь цивілізований світ. Так англійська «The London Gazette» від 29 грудня 1708 року писала, що князь Меншиков, який очолював каральну експедицію у Батурині, «залогу... в числі 6 тисяч наказав вирубати..». Інше видання «The Daily Courant» від 3 січня 1709 року зазначала: «по здобутті Батурина наказав вирубати 5-6 тисяч козаків». Французькі часописи «La Gazette», «Letre Gistoric», отримавши інформацію з України, вийшли з промовистими заголовками й розкривали нелюдські звичаї москалів – «Страшна різня», «Руїна України», «Жінки й діти на вістрях шабель». Проте москва, як і сьогодні, заперечувала всі свої терористичні дії по відношенню до України й століттями стверджувала, що варварське знищення Батурина це вигадки. Як бачимо, сплюндрована столиця є прямим доказом того, що росія ніколи не несла відповідальність за свої криваві злочини, а знищення Батурина стало цілеспрямованою каральною акцією з боку росії по відношенню до всього українського народу, до української державності.

Звертаючись до історії, неозброєним оком помічаємо, що політика країни-агресора тисячоліттями в освічених, миролюбних та працьовитих українцях вбачала загрозу, а її загарбницько-терористична політика була незмінно жорстокою. 

За період з 1669 по 1708 роки жодного з очільників нашої держави не оминула доля репресій з боку москви. Потім, як відомо, послідували голодомори, депортації, тотальне зросійщення, нищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, денаціоналізація. Кількість жертв цих репресій в Україні й досі неможливо підрахувати…

З 2014 року кількість жертв знову постійно зростає! Методи одвічного ворога не змінюються віками. Й недарма шлях російського війська 24 лютого 2022 року проліг до Києва, як колись до Батурина. Сучасні Буча, Бородянка, Охтирка, Суми, Чернігів, Харків, Маріуполь, Ізюм, Краматорськ, Лисичанськ та багато інших міст України – ілюстрація того, що москва колись зробила з Батурином…

Сьогодні, коли Україна мужньо відбиває багатотисячну рашистську навалу, схиливши голову у жалобі по мужнім оборонцям та мирним жителям Батурина, що загинули, відстоюючи право на Незалежність України у листопаді 1708 року, згадаймо також мужніх крутівців, бандерівців, петлюрівців, тисячі закатованих сталінським терором та замордованих голодоморами, шестидесятників, Героїв Небесної Сотні, кіборгів, азовців. Усіх, хто вже впродовж століть наближає велику Перемогу світу над силами рашистської темряви.