Последнее обновление: 12:05 суббота, 12 октября
Загрузка...
Найкращі тести
підтримка України світом
Вы находитесь: Політика / Україна / Як вибори в ЄС на тлі посилення інформвпливу РФ можуть вплинути на підтримку України у війні?
Як вибори в ЄС на тлі посилення інформвпливу РФ можуть вплинути на підтримку України у війні?

Як вибори в ЄС на тлі посилення інформвпливу РФ можуть вплинути на підтримку України у війні?

Протягом 2023–2025 років у країнах-партнерах України відбудуться парламентські або президентські вибори, від яких залежить підтримка нашої держави у війні з РФ.

Потенційні зміни політичного ландшафту в цих країнах вплинуть на сценарії розвитку російсько-української війни, відносини України з країнами, де відбуваються вибори, і мають бути враховані при проведенні стратегічного і оборонного планування в Україні, і, звичайно, оперативного планування контрнаступальної операції з деокупації території України.

Вибори у країнах-партнерах України
Вибори у країнах-партнерах України / інфографіка: Агенція територіальної безпеки
Всі країни, які є союзниками та партнерами України, – це демократії зі змінюваною владою. На інфографіці вище відображені терміни зміни влади в цих країнах (за станом на 03.03.2023 р.)
Не зважаючи на те, що всі країни проводять вільні і незалежні вибори, аналіз і прогноз їх можливих політичних і воєнно-політичних наслідків неможливо проводити без врахування впливу на них, принаймні інформаційного, США та Росії.
США, найпотужніший союзник України, проведуть президентські вибори 5 листопада 2024 року. В Україні відчувається певна занепокоєність можливою зміною влади у США, особливо після неоднозначних висловлювань колишнього президента-республіканця Трампа та його сина. Разом з тим, вважається, що двопартійна підтримка України у США є очевидною. Однак у зв’язку з зростаючим впливом Трампа на позиції республіканської партії, це питання вимагає додаткового дослідження.
Білий дім (США)
Білий дім (США) / Shutterstock nuotr.
Згідно з виборчим законодавством,президентські вибори в Росії очікуються 17 березня 2024 р. (Рада федерації приймає рішення про призначення виборів не раніше, ніж за 100 днів і не пізніше, ніж за 90 днів до дня голосування). Якщо в першому турі жоден з кандидатів не набере більшість голосів, то повторне голосування по двох кандидатах з максимальною кількістю голосів відбудеться через 21 день. Путін має намір взяти участь у чергових виборах. Згідно з пунктом 3 статті 81 Конституції РФ, одна і та ж особа не може обіймати посаду президента РФ понад два терміни поспіль. Це означає, що Путін, обраний президентом 2012 року й переобраний 2018 року, не зможе брати участь у цих виборах. Щоб обійти це, можливе перенесення виборів, зміна Конституції, або Путін може зайняти іншу позицію у владі, як це було у 2008—2012 роках, і знову балотуватися на пост президента 2030 року (у віці 78 років). Пєсков під час чергового брифінгу для преси назвав вибори в Росії "не зовсім демократією, а дорогою бюрократією", при цьому він вже "передбачив" переобрання Путіна з результатом у 90% голосів. У кулуарах Кремля "ухвалили" перемогу Путіна з 80% голосів. Основна проблема Кремля – низька явка виборців для проведення голосування, що в свою чергу, суттєво впливає на терміни проведення чергової вони загальної мобілізації і поповнення людськими резервами частин і з'єднань на російсько-українському фронті.
 
В Кремлі поступово починають перейматися через думку громадськості стосовно війни. Частково це пов'язано з майбутніми виборами. Стурбованість в лавах оточення Путіна, зокрема, можна було спостерігати на тлі ухвалення закону щодо збільшення максимального віку призову з 27 до 30 років. Суперечлива ініціатива Міноборони РФ не була підтримана одноголосно.
Зокрема, Рада безпеки РФ закликала адміністрацію президента не підтримувати зміни через побоювання, що вони викличуть негативну реакцію громадськості та вплинуть на рейтинги схвалення Путіна перед президентськими виборами 2024 року. Представники партії "Єдіная Росія" бояться використовувати війну проти України у своїх передвиборчих кампаніях на майбутніх регіональних та місцевих виборах (вересень 2023 р.), оскільки стурбовані тим, як на це відреагують виборці. Ще приблизно пів року тому західні експерти вважали, що саме на цьому робитиме акцент партія Путіна, залучаючи до своїх лав ветеранів "спецоперації".
Найбільшої уваги аналітиків, з точки зору забезпечення необхідної підтримки України, потребують наступні вибори:
Словаччина: парламентські вибори 30 вересня 2023 р.
Польща: парламентські вибори 15 жовтня 2023 р.
Іспанія: парламентські вибори 10 грудня 2023 р.
Молдова: президентські вибори 2024 р. (Президентка Мая Санду має намір балотуватися на другий термін на виборах / Bloomberg).
Велика Британія: парламентські вибори 2025 р.
Польща: президентські вибори 11 травня 2025 р.
Німеччина: парламентські вибори 26 жовтня 2025 р.
Франція: президентські вибори 11 квітня 2027 р.
Італія: парламентські вибори 22 грудня 2027 р.
Сувалкський перешийок, Польща. Серпень 2023 року
Сувалкський перешийок, Польща. Серпень 2023 року / E. Blaževič / LRT nuotr.
Польща
15 жовтня 2023 року в Польщі відбудуться чергові парламентські вибори для обрання усього складу Сейму та Сенату. Вибори до парламенту є чи не найважливішою політичною подією 2023 року в Республіці Польща, і вони вже занурили важливого союзника України в багатомісячний період турбулентності. Від того, як польські еліти впораються з нею, залежатиме доля не лише цієї країни, а й всього східноєвропейського регіону. Варшава є потужним спонсором України у ці важкі часи на політичному, військовому, фінансовому і гуманітарному рівнях, максимально підтримує народ України. Наразі Польща є чи не найголовнішим адвокатом нашої держави у Європі. Варшава робить багато чого для того, щоб Київ отримав оборонну допомогу від партнерів, вона докладає значних зусиль, щоби втримати також і двопартійну підтримку всередині США щодо України.
Сьогодні передвиборчий маховик, де український фактор відіграє не останню роль, починає прискорено обертатися.
Польща — одна з найконсервативніших країн Європи. Від результатів виборів залежатиме, чи стане країна ще ретрограднішою стосовно політики ЄС чи, навпаки, більш прозахідною. На сьогодні партія «Право і справедливість» (PIS), яка наразі має більшість у польському парламенті, набирає більше 35 % голосів (соціологічна компанія Kantar Public, та Gazeta Wyborcza). Очолює партію Ярослав Качинський, брат-близнюк засновника партії та президента Польщі 2005–2010 років Леха Качинського, який загинув у авіакатастрофі у Смоленську.
Чільною опозиційною силою Польщі, як і раніше, залишається партія «Громадянська платформа» (ГП), яку очолює колишній прем’єр-міністр країни та екс-президент Європейської ради Дональд Туск. За опитуваннями громадської думки, поки що ГП має підтримку у 30% і програє PIS, а тому Дональд Туск активно шукає рецептів перемоги.
Значно від лідерів відстають «Конфедерація свободи і незалежності» (13,4%), «Об’єднані ліві» (11,8%), «Польща 2050» (8,9%). «Польська селянська партія» (PSL) не проходить п’ятивідсотковий бар’єр до парламенту.
Опозиційні партії планують обʼєднатися на виборах до Сейму. У такому випадку вони зможуть обійти на виборах PIS та сформувати більшість у парламенті. Усі чотири опозиційні сили виключають післявиборчу коаліцію з PIS, що пояснюється її авторитарною політикою.
Лідер «Платформи» має чітку позицію щодо російської агресії проти України. Він висловлює публічну підтримку нашій державі. Туск закликає негайно збільшити постачання озброєнь, зокрема важкого, та надати політичні гарантії для якнайшвидшого повноправного членства України в ЄС і НАТО після завершення війни.
Утім деякі заяви представників «Платформи» звучать в унісон з російською пропагандою. Так, в одному інтерв’ю колишній міністр національної оборони та закордонних справ і нинішній депутат Європарламенту Радослав Сікорський на запитання, чи вірить він, що «уряд ПіС на мить подумав про поділ України», відповів ствердно. «Думаю, у мене був момент вагань у перші 10 днів війни, коли ми всі не знали, як воно буде, що, можливо, Україна впаде. І якби не героїзм Зеленського та допомога Заходу, все могло бути інакше», – заявив Сікорський. Одночасно політик звинувачує представників влади в тому, що ті, знаючи про плани російської агресії, зустрічалися з проросійськими радикалами з усієї Європи, зокрема з Віктором Орбаном і Марін Ле Пен./UPG.
Польща. Ілюстративне фото
Польща. Ілюстративне фото / Fot. AP
Партія Качинського та опозиція розходяться щодо співпраці з країнами ЄС. Опозиція вважається більш прозахідною, і має плани тісніше співпрацювати з Німеччиною та Францією.
  • Вплив виборів на воєнну підтримку України.
Підтримка України – один з небагатьох аспектів зовнішньої політики, який об’єднує погляди PIS та опозиції. Очікується, що попри обрання нового Сейму, допомога Польщі Україні буде забезпечуватися на всіх рівнях.
В Польщі розуміють, що від того, як завершиться війна Росії проти України, залежатиме її безпека. Країна межує з Росією та Білоруссю. Премʼєр-міністр Матеуш Моравецький заявляв, що Польща продовжить передавати літаки МіГ-29, а у майбутньому, ймовірно, зможе постачати нові види американського озброєння, наприклад, танки Abrams».
Попри активну підтримку більшості партій, «Конфедерація свободи і незалежності» скептично налаштована щодо допомоги Україні. Конфедерація — євроскептична партія, яка до повномасштабного вторгнення мала дещо проросійські погляди. Її представники натякають, що польська влада насамперед має думати про польських громадян, а тільки потім допомагати Україні. Партія наголошує, що не потрібно бути в авангарді підтримки України, тому що це несе загрозу для Польщі з боку Росії. Якщо у “Конфедерації” буде вплив на майбутній уряд, це може нести загрозу інтересам України.
Хто стане наступним премʼєр-міністром країни, ще неочевидно, однак, є кілька ймовірних кандидатів від обʼєднаної опозиції та провладної партії PIS. Депутати “Права і справедливості” неофіційно повідомляють, що після виборів партія шукатиме нового премʼєр-міністра. Чинний прем’єр Моравецький викликав багато негативу. Є кілька кандидатів від PIS: колишня міністерка Беата Шидло і міністр оборони Маріуш Блащак та віцепрем’єр Яцек Сасін. Від “Громадянської коаліції” можливо висування двох кандидатів на крісло — Дональда Туска та міського голови Варшави Рафал Тшасковський.
Демонстрація партії "Наша Словаччина"
Демонстрація партії "Наша Словаччина" / AFP/Scanpix nuotr.
Словаччина
Словацький Трамп" Роберт Фіцо в рамках передвиборчої кампанії називає українців "фашистами" і закликає НАТО перестати давати "київському режиму" зброю. Колишній прем'єр-міністр країни, який прагне повернути владу на майбутніх парламентських виборах 30 вересня розмістив у Братиславі білборди з відверто проросійськими наративами.
Фіцо, якого на батьківщині часто порівнюють з колишнім президентом США Дональдом Трампом та угорським прем'єром Віктором Орбаном, за час повномасштабного вторгнення РФ в Україну неодноразово відзначався прокремлівською риторикою і звинувачував Україну та Захід у початку війни. На тлі розділеності словацького суспільства, частина якого підтримує демократичні цінності і рух країни на Захід, а інша — праворадикальних політиків авторитарного спрямування на кшталт Фіцо, вибори обіцяють бути напруженими і сповненими взаємних звинувачень. Попри відверто популістську риторику Фіцо та ризики, які створює його прихід до влади, аналітики вважають, що він має шанс втретє в кар'єрі повернутися у крісло прем'єр-міністра, якщо заручиться підтримкою кількох дрібніших партій, які дадуть йому додаткові голоси.
Фіцо заявив, що в разі перемоги не лише припинить збройну допомогу Україні, але й за прикладом Угорщини буде вимагати, щоб територією Словаччини взагалі не йшла допомога Києву. Словаччина є важливим логістичним хабом для ЗСУ, країна ремонтує військову техніку ЗСУ, а також виробляє, зокрема, САУ Zuzana 2.
Словаччина є найбільш вразливою державою до російської дезінформації та пропаганди серед європейських країн. В словацькому сегменті інтернету є 253 сайти з дезінформацією та понад 1800 сторінок у Facebook і відкритих онлайн-груп з кремлівською пропагандою. Агентство Focus Agency for Markiza в січні 2022 року провело опитування й з'ясувало, що 44% словаків звинувачували НАТО й США в російсько-українській війні. Росію вважали винною 35% респондентів. Після початку повномасштабної агресії Росії громадська думка у Словаччині стала більш поляризованою. Згідно з дослідженням Globsec Trends 2023, 40% словаків звинувачують Росію, 34% – Захід, 17% – Україну.
Наразі перевага проросійської партії відчутна, але не критична – це означає, що Smer-SD навіть у разі перемоги не матиме права на формування однопартійного уряду, а відповідно й не матиме всієї повноти влади й не ухвалюватиме одностайних рішень. Так, у Словаччині провалився референдум проросійської опозиції на підтримку змін до Конституції, щоб спростити скликання дострокових виборів. Хоч 98% проголосували ствердно, але голосування визнали недійсним.
Також запобіжником виступають самі демократичні інститути. Так, подібне спостерігалося в Італії, де після перемоги на виборах-2022 партії Fratelli d'Italia в коаліції з політсилою проросійського політика Сільвіо Берлусокні існували побоювання щодо міцності курсу на підтримку України по відбиттю російської агресії. Натомість нова прем'єрка Джорджа Мелоні швидко дала зрозуміти, що діятиме виключно в інтересах Італії та цивілізованого світу й тим більше не слухатиме представників п'ятої колони.
Братислава, Словаччина. 1988-й рік. Ілюстративно
Братислава, Словаччина. 1988-й рік. Ілюстративно / Aleksandras Macijauskas
Чи можна очікувати чогось подібного від Роберта Фіцо, який давно заплямував себе численними скандалами і відвертою грою на боці Росії? Сумнівно, але надія на мудрість інших політиків і міцність політичних інститутів наразі зберігається. Поточний вересень стає надважливим для опонентів Фіцо – вони мають знайти аргументи для виборців і переконати їх не голосувати за проросійських популістів і євроскептиків. Прикладом має стати сусідня Угорщина, яка свого часу припустилася помилки з Орбаном, а нині ніяк не може позбутися цієї ракової пухлини.
Вибори-2023 будуть дуже "брудними". Власне, вони такими вже стали. І, звісно, не обійшлося без Фіцо. Нині в Словаччині новий скандал – справа Rozuzlenie. Силовики викрили групу своїх колег на чолі з очільником спецслужби (SIS) Міхалом Алачем, які мали підчистити" за паном Фіцо його "брудну білизну" часів, коли він був при владі. Цей скандал потенційно може вплинути на виборців і зіграти роль "чорного лебедя". Сам Фіцо в кращих традиціях Трампа поспішив назвати все змовою проти себе і "поліцейським переворотом", проте, розслідування триває і перші "великі голови" вже полетіли. Так, президентка Чапутова тимчасово відсторонила від виконання обов'язків голови SIS Міхала Алача. У Словаччині викрили злочинну змову за участю розвідки та поліції.
Нарешті важливим фактором виборів 30 вересня 2023 року можуть стати перемоги ЗСУ. За 14 місяців українці, в тому числі, завдяки потужній допомозі влади Словаччини та її громадян показали, що російський "король – голий". Успіх контрнаступу ЗСУ може призвести до того, що в Роберта Фіцо не стане господарів та цілі в житті.
Висновки:
1. Слід чітко усвідомлювати, що вибори в деяких країнах протягом наступних двох років, ймовірно, змінять можливості Заходу щодо підтримки України, незалежно від того, наскільки непохитними є публічні заяви та зобов'язання Заходу.
2. Успіх ЗС України в контрнаступі на південному напрямку, закріплення лінії фронту на запланованому стратегічному рубежі, підтвердження величезних інвестицій в Україну стануть найпотужнішою підтримкою проукраїнських сил на майбутніх виборах.
3. Найближчим часом (вересень, жовтень 2023 р.) відбудуться парламентські вибори у двох країнах, які стратегічно важливі для забезпечення перемоги України – Польщі і Словаччині. Якщо в Польщі результати виборів достатньо прогнозовані і, вірогідно, не будуть мати суттєвого впливу на рівень підтримки України, то ситуація в Словаччині викликає занепокоєння. Засадами такої ситуації є, в тому числі, традиційні історичні зв’язки населення сучасної Словаччини з росією (приклад: розділення Чехословаччини на дві держави – прозахідну Чехію і проросійську Словаччину, з наступним швидким прийомом Чехії у склад НАТО і ЄС, для Словаччини цей шлях був довгим і складним).
4. Для забезпечення підтримки України в умовах проведення демократичних виборів в країнах-партнерах, пропонується:
  • постійний моніторинг, аналіз та прогнозування розвитку внутрішньополітичного життя в країнах-парнерах;
  • проведення заходів по нарощуванню потужностей української інформаційної присутності в країнах-партнерах;
  • розширення співробітництва в галузі оборонно-промислового комплексу;
  • роз'яснення та окремі зусилля, направлені на вирішення проблем історичного плану.
5. Окремої уваги, зусиль та ресурсів вимагає робота з українською діаспорою в цих країнах, особливо з тими громадянами цих країн, які вже мають відповідне громадянство та виборчі права, але залишаються етнічними українцями.
закрыть

Добавить комментарий:

Фотоновости

  Собака унюхал даже игрушечную гранату

SVOBODA.FM

Загрузка...
RedTram
Загрузка...