Диверсія «Українського тижня» проти українського суспільства. ФОТО

Не далі як вчора пізнього вечора нашим читачам була запропонована грунтовна стаття на тему так званої «ювенальної юстиції». А вже зранку до рук випадково потрапило одне кольорове видання...

Воно позиціонує себе як «суспільно-політичний журнал, що висвітлює ключові події та проблеми країни й розрахований на освіченого (!), соціально активного читача». Це номер журналу «Український Тиджень» з інформаційною диверсією проти основ українського суспільства.

У згаданій вище вчорашній статті Олени Поперечної, зокрема, прозвучали наступні слова:

«Найголовнішу роль впливу на маси відіграють «незалежні» ЗМІ. Їх задача полягає в тому, щоб усіляко нагнітати у суспільстві атмосферу нетерпимості, ворожості до соціальної групи «батьки» за допомогою репортажів про насильство у сім’ях. А потім вже на готовий ґрунт видати за необхідність побудувати величезну тоталітарну систему, яка матиме право втручатися в життя кожної сімї.»

Точнісінько як писала Олена Поперечна, начебто за цим рецептом, в «Українському Тижні» підготовлена і розміщена стаття Інни Завгородньої. Оцініть рівень цинізму: ця стаття-залякування має назву «Подолати страх».

Використана для залякування й елементарна маніпуляція. Незважаючи на те, що журнал начебто «розрахований на освіченого читача». Чоловік пив і бив дружину. І, о жах – кидав у неї кам’яною черепашкою. У мене чомусь виникло гостре бажання подивитися в очі авторці разом з редактором і запитати: «То в чому ж тут проблема – в тому що чоловік б’є, чи в тому що п’є?!»

Втім, авторці в очі я таки подивився. Односторонньо, так би мовити. На сайті «Українського Тижня» розміщені три її фотознімки. На двох з них вона демонстративно вживає наркотики.

Можливо, це не страшно? Це ж дозволено, наркотицки ці – легальні. Так, для дяді Петі – вантажника на складіз цементом – це не страшно. Він не бере участі в безструктурному управлінні тривалими процесами у суспільстві.

На відміну від вантажника Петі журналістка Інна управляє низькочастотними процесами, у даному разі – процесами, пов’язаними з фунціонуванням сімей (період – десятки років). Але мислить при цьому у виключно короткостроковій перспективі (написав, здав – заплатили). Особливо яскраво це помітно у осіб, що вживають наркотики. Що частіше вони їх вживають, то коротші у них плани і менше розуміння того, що ж власне відбувається у суспільстві і навіть з ними самими.

За неписаними правилами реклами після нагнітання страху перед так званим «сімейним насильством» тут же подається вирішення проблеми під рубрикою «міжнародний досвід». В якості останнього – думка жінки-чиновника французького міністерства, яка опікується питаннями сім’ї і так званої «гендерної рівності».

У вчорашній же статті «Високого Валу» Олена Поперечна неодноразово попереджає нас на прикладі того ж таки міжнародного досвіду, при чому саме французького:

«У Франції ще у 2000 році було вилучено близько 2 мільйонів дітей у батьків (про це писали французькі юристи Навес і Катала у своєму докладі міністру юстиції, скаржачись на незаконність відібрання 50% дітей). ... Згадайте резонансну історію про відібрання дитини у Франції у відомої російської актриси Н. Захарової. Підстава – «задушлива любов» до власної дитини. ... Батьки зобов’язані оплачувати утримання їх [відібраних дітей] у прийомній сімї. Це є зарубіжний досвід. У Франції, наприклад, держава виділяє лише частину грошей. А тому чим більше платоспроможні батьки [справжні], тим вигідніше чиновникам.»

Молода авторка Інна оформила свою статтю як належить. Технічно маю на увазі. Врізки, схеми, цитати тощо. Можливо, саме цьому навчали її на практиці у західних виданнях, якою вона похвалилася, представляючись читачам на сайті «УТ»?

Єдине, чому не навчать наших журналістів на жодному з безкоштовних тренінгів на закордонні гроші – це розуміти свою роль в управлінні суспільством, при чому управлінні саме в довгостроковій перспективі.

Збільшити

Журнал, «розрахований на освіченого, соціально активного читача»

Збільшити

Стаття-залякування

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Інна Завгородня представляється читачам на сайті «Українського Тижня»

Збільшити

Інна Завгородня

Збільшити

Інна Завгородня

Збільшити

Інна Завгородня