Живемо на зло телебаченню

Е! Ану негайно припиніть наїжджати на мій улюблений канал «1+1»! Ви просто ні фіґа не зрозуміли. Ви не врубилися, яку важливу справу він робить.

Ну, от уявімо собі, що дивиться його хтось, хто перебуває за крок до самогубства. Уже й місце вибрав – метрополітен. І спосіб – останній крик моди! – кинутися під електричку. Уже все обдумав, ванну прийняв, прощального листа нашкрябав, коли глядь – а в новинах про оце саме...

... тато задушив маму, мама зарізала тата, нечемний онучок погладив праскою бабусю, скажений помідор покусав родину податківця, діти отруїлися шкарпетками татка і т. д. Аж страшно жити! Аж душа в п’яти ховається!

І який же він – оцей-о без двадцяти хвилин самогубець – висновок робить? Відразу бачить своїм гострим зором, що комусь іще хріновіше, ніж йому. У когось уже таке западло, що далі нікуди. І думає собі: а якого ж це я... зібрався робити? А от ні! На зло телебаченню буду жити. І живе.

І ви щодня тепер, зайшовши у метро чи до маршрутки, можете бачити усіх цих врятованих від самогубства людей, читати у їхніх очах велику радість за те, що хоча світ, виявляється, і повне "г", і їхнє життя повне "г", але навіть у цьому повному "г" є й світлі моменти.

Бо життя продовжується наперекір усім потенційним самогубцям, які сьогодні трясуться разом із вами у маршрутці, а завтра.., завтра стануть захоплюючим сюжетом для телебачення. І коли вам хтось в електричці стане на ногу, не ображайтесь, бо сьогодні він на ногу став, а завтра рідну маму заріже.

І це прекрасно, що усі ці криваві драми подаються як топ-новини. Бо нема нічого в країні важливішого, після лупи, геморою, простати і місячних, за повідомлення про те, як якийсь ідіот задушив свого пасинка. І тут ми бачимо цього виродка, а ще – ЯК і ЧИМ душив. Бо це ж важливо нам знати, як слід душити. Мало що. В житті усе згодиться.

Але найбільше мене зворушив сюжет про школяра, який повісився. Проникливим журналістам «1+1» вдалося виявити ще й таку неймовірно цікаву деталь: і тато, і дядько того школяра теж свого часу намагалися повіситися. І тут же й показали нам цього татуська-невдаху, а в гурті ридаючих родичів десь і дядько недовішений промигнув.

Аякже! Аби вся країна знала, що є у нас ще такі недорайди, які навіть повіситися як слід нездатні.

То що можна чекати від таких людей? Шкода, що вони не пішли далі й не запросили цих чоловіків на яке-небудь шоу, де б можна було розпитати про їхні враження на межі життя і смерті – світло в кінці тунелю, привітна постать, яка гостинно зустрічає на порозі вічного блаженства і т. д. Брр!

Недарма ТРК «Україна» у підсумкових новинах перейнялася проблемою: «Пачєму всьо больше украінцев атказиваєтся ат благ цивілізациі». А показали усе того ж чудика, якого вже нам демонстрували й на інших каналах, що вирішив молитися якимсь вигаданим богам. Де ж тоді оця невблаганно зростаюча кількість нецивілізованих українців?

А то, перемикаючи канали, натрапляю на Задорнова. То він кпив з американців, а це вже взявся за нас. В Україні, мовляв, взялися усі телепрограми перекладати українською, і ось що з цього вийшло. «Программа Максимум» перетворилася на «Яка огромна програма», «Секс с Анфісай Чєхавай» на «Туди-сюди з Анфісою Чеховою», а «Пусть гаварят» на «Нехай балакають». Народ регоче, аж заходиться. Ще б зайвий раз не посміятися з дурних хахлів!

Бо ми і є хахли. Ну ви можете собі уявити ювілейний концерт на честь президента Франції чи канцлера Німеччини, де б звучали майже самі закордонні шлягери? Я вже мовчу про те, що уявити собі такий концерт у цивілізованій країні дуже важко. А тим більше, аби його демонстрували на всю країну.

Але у нас все можливе. На "корпоративчику" на честь Кучми прозвучали чотири українські пісні, і то дві з них виконали гості з закордону.

Тому дивіться краще топ-новини на «1+1», і радість від життя вам гарантована. Тим більше в час економічної кризи.