Фермери Чернігівщини пікетували Верховну Раду

Близько сотні представників аграрного сектора Чернігівщини 5 лютого пікетували Верховну Раду з кількома вимогами: повернути землю місцевим громадам та провести перевибори сільських голів.

За словами Івана Якуба, головною їхньою вимогою було ухвалення законопроектів, які покликані посилити фінансову самодостатність місцевих громад та повернути їм право розпоряджатися близько 10 мільйонами гектарів державних земель.

«Окрім того, треба провести перевибори сільських та селищних голів, які вірою і правдою служили режиму Януковича, які пороздавали землю латифундистам, а ті позасівали все соняшником та кукурудзою, навіть пасовиська. А як заробляти дрібному фермеру, який працює лопатою та вилами, який і годує Україну», - зауважив голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників, депутат обласної ради Іван Якуб.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Землі мають повернути у розпорядження територіальних громад, - Вадим Івченко

Фермери наголошують, що пікетуватимуть Парламент доти, поки не будуть ухвалені всі законопроекти, які спрямовані на розвиток села та підтримку фермерських господарств.

На думку голови обласної парторганізації ВО «Батьківщина» Валерія Дубіля, який підтримує вимоги пікетувальників, держава не має права ставити палиці в колеса фермерам, адже вони живуть у селі його проблемами, працюють самі на землі і дають роботу селянам.

«Щодо місцевих рад, у них поступово забирали права починаючи з 2002-го року по 2012-1. Раніше року в них були ФАПи, дитсадки, усе будувалося. Потім почалася деградація, забрали податки, забрали землю, вони просто стали "побілити-пофарбувати" і нічим не розпоряджаються", - зауважив політик.

Він додав, що за ініціативи парламентської фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко провела всеукраїнську нараду з майже 300 керівниками органів місцевого самоврядування всіх рівнів - це обласні керівники, мери малих міст, сільські та селищні голови, на якій представники місцевого самоврядування надали свої пропозиції фракції партії ВО “Батьківщина” щодо внесення змін до законів, що вже працюють сьогодні, та свої побажання і пропозиції для того, аби ініціювати нові, заповнивши законодавчі прогалини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Селянські господарства офіційно стануть агровиробниками

«Таких пропозицій у різному вигляді надійшло більше тисячі, зокрема й від Чернігівщини. Тоді 123 малих міста з усієї країни взяли участь у цій роботі, всі пропозиції було перетворено у конкретні законопроекти, які сьогодні мають бути представлені на розгляд парламенту. Ці люди нічого революційного не вимагають: для міст районного значення мають бути введені прямі міжбюджетні відносини, для сільських і селищних рад - повернення ПДФО на рівень органів місцевого самоврядування та сплати його за місцем ведення господарської діяльності, а не за місцем реєстрації, збільшення оподаткування мисливських угідь та ставків. Все це буде наповнювати місцеві бюджети», - зауважив Валерій Дубіль.

Землями, які є за межами населеного пункту має розпоряджатися громада, а не Держземагентство – наголошують фермери та представники місцевих громад. Тоді міські, сільські, селищні ради можуть залучити до місцевих бюджетів сотні тисяч гривень, ці гроші можна буде спрямувати на розвиток сіл та селищ.

Вони стверджують, що, отримавши право розпоряджатися земельними ділянками поза межами населених пунктів, міські, сільські та селищні ради зможуть залучити до місцевих бюджетів близько 1 мільярда гривень.

Тому, кажуть пікетувальники, вони стоятимуть під парламентом доти, поки не буде ухвалено всіх законопроектів, що дозволять вижити селянам у ці непрості часи.