Сусіди «Лимонаду»: "Ми дуже пожалкуємо, бо у власників клубу дуже потужні зв’язки"

Біля огорожі Новозаводського районного суду, що у Чернігові, стоять чоловік п’ятнадцять, переважно від 45 і більше, з паперовими плакатами.

На плакатах висловлене ставлення до власників до нічного клубу «Лимонад». Ставлення доволі негативне.

Біля суду

До металевого стовпчика, який приймає на себе перетин двох стін паркану, прив’язаний флагшток з багряним прапором на кінці. «Нагодна самооборона», - гордо звучав напис на прапорі. Він розвивається вітром, що гуляє вулицею Коцюбинського у напрямку управління торгівлі Чернігівської міської ради.

- Мабуть знову не прийдуть, - переговорюються між собою жителі будинків 47 та 58, що по проспекту Перемоги. Це вони тримаються у руках плакати та перемовляються стосовно появи у суді представників «Лимонаду».

Дим тліючого тютюну

На подвір’ї будівлі суду, біля дерев’яної лавки, палить начальник юридичного відділу Чернігівської міськради Павло Вовк. Пан Вовк зосереджений. Він готується до захисту чернігівської влади, честь якої поставлена під сумнів ПП «Цитрус», власником нічного клубу «Лимонад».

«Нічники» подали до суду на міське управління торгівлі, прагнучи відмінити рішення того (судом зобов’язане) щодо заборони їх нічної діяльності. Вони ж «нічники», а їм вночі працювати не дозволяють. Непорядок.

До речі, судове рішення, що зобов’язало управління торгівлі заборонити нічну діяльність «Лимонаду», призупинене, оскільки його власники поскаржилися в апеляційний суд. І от поки воно призупинене, «нічники» подали у суд на управління торгівлі. Мовляв, не мало те законних підстав забороняти їм нічну діяльність. «Те» можливо б і не забороняло, але ж, як писалось вище, суд зобов’язав.

Вбиваючи час

На другому поверсі, в освітленому вузькому коридорі, на трьох стільцях із чотирьох скріплених разом сидять дві жінки та чоловік. Жінки сидять мовчки та дивляться то на протилежну стіну, то на себе. У однієї в руках законодавча брошурка, у другої – повітря.

Чоловік, одягнений по-чиновницьки, бавиться мобільним телефоном, явно вбиваючи час. Це Павло Вовк. Йому скоро захищати честь міської влади.

Жінка у багряній курточці та чоловік в окулярах стоять поруч. Вони також вбивають час, бігаючи поглядами навкруги. Саме їх трьох, двох стоячих людей та одну сидячу жінку, делегували мешканці ображених (у минулому, теперішньому, але, хочеться вірити усім, принаймні на пр. Перемоги 47 та 58, не майбутньому) будинків на судове протистояння з тим нахабним «Лимонадом».

- Засідання відбудеться на першому поверсі, - сказав хтось невідомо звідки і всі потяглися до сходів.

Кімнатка правосуддя

Невеличка квадратна кімнатка. Прямо за дверима, в середині, сидить за столом жінка, об робоче місце якої можна зламати ноги - так несподівано воно з’являється перед очима відвідувачів. Жінка скоріш за все працює, бо очей не зводить із монітора свого комп’ютера.

За півметра від неї, присунута до стіни із вхідними дверима, стоїть металева клітка. Порожня. На столах захисту та обвинувачення, хоча відстань між ними метра півтора, а від суддівського столу і того менша, стоять мікрофони. Будуть писати.

- А чому так мало людей, мешканців ваших будинків прийшло під суд? Може не всім і заважає «Лимонад»? Може комусь безкоштовна музика подобається?

- Жартуєте. Нікому вона не подобається, просто у нас живе багато людей похилого віку та й час зараз робочий.

На годиннику 15.15.

- Уявіть, днями «Лимонад» самочинно врізався до водопровідної мережі, щоб засвідчити санепідемстанції, що у них є вода, хоча насправді їх давно вже відключили.

- Може їм у «Водоканалі» допомогли? Все ж таки, врізатися у мережу без спеціаліста важко.

Дівчина без досвіду та обстріляний Вовк

Доля Чернігова у руках двох: представника управління торгівлі та начальника юридичного відділу міськради.

- Пане Вовк, а скільки чоловік працює у вашому відділі?

- Вас не вистачає.

- У мене не юридична освіта, чи до вашого відділу із будь-якою беруть? Сьогоднішня справа, мабуть важлива для міста, оскільки сам начальник юридичного відділу…

Вхід до зали (кімнатки) судді автоматично підняв усіх на ноги.

- Піскун Марія Андріївна, спеціаліст управління торгівлі… - доповіла судді, попередньо підвівшись на ноги, представниця управління торгівлі.

- Павло Іванович Вовк, начальник юридичного відділу міськради – доповів Павло Вовк.

Представники «Лимонаду» не з’явилися. Вже вдруге поспіль.

Замість них з’явилось сповіщення про те, що вони відсутні через поважну причину – до 26-го жовтня у них є можливість подати якусь апеляцію до якогось суду. Зайняті вони.

- Що робити будемо? – спитав суддя більш офіційно.

Пані Піскун висловила свою думку якось тихо та невпевнено і таким чином, що її початок був за перенесення засідання, а кінець проти.

Але вона молода, можливо на обстріляна у судах, дівчина. Мабуть трішки нервувала. На відміну від головного юриста міста.

- Я вибачаюся, Ваша честь, але подібну поведінку позивача я оцінюю як навмисне затягування розгляду справи, - розкусив «Лимонад» пан Вовк.

- Суд постановив, - сказав суддя, хоча ні з ким не радився, - розгляд справи перенести на 18 листопада. Всі вільні.

Мерська турбота

Та сама лава біля будівлі суду. Той самий Павло Вовк втягує в себе дим тліючого тютюну. Палить.

- Пане Вовк, а чому мер Соколов так довго не реагував на звернення мешканців, ображених «Лимонадом»? Вони писали йому цілий рік, писали, а у відповідь мовчання.

- Мер відреагував відразу ж.

- Дивно, а мешканці будинків 47 та 58 кажуть, що й досі відповіді не бачили. Мабуть, мер не любить афішувати свою турботу за чернігівців, а тому тихенько викликав вас, показав скаргу та сказав: «Працюйте, Павло Іванович!».

- Так і було.

Потужні зв’язки

За судовою огорожею згортуються плакати.

- Ми можемо наступного разу набагато більше людей зібрати, - говорять люди, - яке ж життя може бути з безсонними ночами. Уявіть, від нашого будинку (58-го) до «Лимонаду» лише 20 метрів, а повинно бути не менше 100.

- Вони самовільно зробили майданчик для під’їзду автомобілів, хоча це має робити ДАІ.

- Директор «Лимонаду» нам погрожувала, - згадує дідусь із 58-го будинку. – Ми їй сказали, що підемо збирати ще й підписи тих чернігівців, що живуть біля колишнього місця розташування «Лимонаду», на проспекті Миру. Так вона відповіла, що ми дуже пожалкуємо, бо у власників клубу дуже потужні зв’язки.

Всі розійшлися, окрім вітру, що продовжував курсувати вздовж вулиці Коцюбинського. Йому добре, ночами спати не треба, на відміну від жителів будинків 47 та 58. Їм треба, але навряд чи вийде, принаймні з четвергів по неділі, оскільки на заборону санепідемстанції «Лимонад» навряд чи зважить.

* * *

«Високий Вал» готовий надати слово звинуваченій стороні. Хоча впевнені, що читачам наперед відома відповідь – заперечення. Яке вже прозвучало у попередній статті.