НАТОвські стандарти не для України?

Чому про Конституцію згадують лише напередодні свята Дня Конституції? На це питання намагалися відповісти учасники круглого столу: секретар міської ради Олег Шеремет, науковці Алла Шпомер, Дмитро Гринь та Микола Рудько.

Завжди перед виборами починаються реформи Конституційних норм. Вже зараз дуже багато законопроектів подано до Верховної Ради України. Це проекти Президента, блоку Юлії Тимошенко, Партії Регіонів, та інших.

Як заявила Алла Шпомер, в будь-якому випадку треба об’єднуватись, бо нічого гарного з цього не вийде.

До Дня Конституції хочеться говорити лише про те, яка гарна в нас Конституція, та як чітко вона все регламентує та регулює. Але, нажаль, не все так добре.

Конституція, яка була прийнята у 1996 році, відповідала найкращим Євростандартам. Вона була дуже збалансованою та складалася з 15 розділів. Однак зміни, які були внесені у 2004 році повністю її розбалансували, і теорія розподілу влади, яка була сформована ще у 18 столітті, взагалі припинила існувати.

«Конституція обов’язково повинна бути збалансованою та містити теорію розподілу влади. Коли в державі кожного дня то Президент, то депутати ВРУ майже кожний день звертаються до Конституційного суду за роз’ясненням положень Конституції, і це є ненормальним явищем.

Тому, на мою думку, основні положення Конституції повинні бути переглянуті. Але перед цим треба визначитись з декількома питаннями, які постійно бентежать суспільство і державу. Це питання вступу країни в НАТО, щодо відношення до повстанської армії, щодо російської мови та флоту Російської Федерації на території України. Я вважаю, що ці питання повинна обговорити вся українська громада, український народ,» - заявила пані Шпомер.

Також треба визначитись з тим, яка саме  в нас республіка, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська чи просто парламентська.

На думку пана Гриня, всі проблеми, які пов’язані з Конституцією, НАТО та іншими питаннями, зводяться до проблем зрілості нашого суспільства.

«Наврядчи ветеран ВВВ та ветеран УПА зможуть потиснути один одному руку. Але я сподіваюся, що громада дійде до того, що вони зрозуміють, що це просто необхідно для нормального функціонування нашого суспільства,» - заявив Дмитро Гринь.

Що стосується НАТО, то пан Гринь брав участь в багатьох нарадах та Асамблеях щодо цього питаннях і запевняє, що ніхто нас до НАТО не тягне, і тим-паче ми НАТО не дуже і потрібні. Він вважає, що це знову ж проблема зрілості нашого суспільства.

За його словами, коли ми усвідомимо, що проблема вступу до НАТО - це проблема відповідності нашого суспільства не просто НАТОвським стандартам, а й відповідності нашого суспільства Європейським цінностям, тоді можна буде про щось говорити.

«Мені відразу згадується така  відомі байка: «Коли у англійця питають, як виростити справжній англійський газон, він відповідає, що це дуже просто - треба лише його підстригати 200 років. Наскільки це реально для нас, я не знаю, але факт залишається фактом,» - повідомив пан Гринь.