Конфлікт навколо храму св. Катерини завершиться?

Прес-секретар Чернігівської єпархії протоієрей Захарій Керстюк розповів "Високому Валу" про можливий шлях завершення тривалого конфлікту щодо передачі храму св. Катерини Українській православній церкві Київського патріархату.

Пряма мова:

- Архієпископ Амвросій Чернігівської єпархії Української православної церкви зацікавлений у тому, щоб вирішився конфлікт довкола Єкатерининської церкви.

Ні в якому разі ми не здаємось. Але ті, хто визнає себе канонічними, юрисдикцію яких визнає весь православний світ, повинні першими запропонувати шлях смирення і покаяння.

Не дивлячись на те, що депутати Чернігівської міської ради вже тричі висловлювалася за повернення храму святої великомучениці Катерини музею, і депутати виражали своє волевиявлення. Не дивлячись на це, ніхто не визнає це рішення, і обласній адміністрації не до людей.

Зі сторони Київського патріархату не було жодної офіційної ноти, щоб якось піти на компроміс і сісти за стіл переговорів. Виходить, що всі говорять тільки про це, що «так, ми хочемо дружити», але насправді у цьому ніхто не зацікавлений.

Православна церква, яку називають «московським патріархатом», робить цей крок смирення, так як сказано, про любов до своїх ворогів

Владика переговорив з людьми, які там стоять і з отцем Олександром, почув їхню думку та готовий її висловите, було би кому. Ви знаєте, що наша єпархія не має до цього стояння ніякого відношення, вона тільки виступає на стороні тих людей які відносять себе до Канонічної Православної Церкви. Люди виявляють своє право, і це їх право.

Владика переговорив, і ця інформація сприйнялась людьми не так позитивно, але Владика Амвросій робить усе, щоб цей конфлікт вирішився, люди пішли з-під храму, і жителі міста могли спокійно відсвяткувати Різдво, Новий рік.

- Тобто, ініціатива владики у тому, щоб люди згорнули намети?

- Так, владика зацікавленій, щоб цей конфлікт вирішився мирним шляхом, і щоб всі залишилися задоволеними та не було ніяких образ ні з чиєї сторони.

Хоча всі говорять і кричать про те, що потрібен діалог, але ні хто жодного разу до нас не звернувся – ні Київський патріархат, ні місцеві органи самоуправління. Ніхто не хоче шукати компромісів, всі говорять «забирайтесь геть».

- Як ви гадаєте, цей крок буде сприяти єднанню в Україні православ’я?

- Я думаю, що якщо Київський патріархат це правильно оцінить, і місцева влада зрозуміє цей крок як крок до примирення і піде на поступки і компроміс якийсь, у плані, що нам вони зможуть віддати Іллінську церкву, не все ж їм віддавати, або ще якісь – це процес переговорів, потрібно сісти за стіл переговорів. Або землю під будівництво храму виділити тим людям, які стоять у наметах.

- Як на мене, ідеальний варіант – це єднання українського православ’я.

- Але це не на нашому рівні вирішується.

- Просто, простих людей ці майнові питання навіть відштовхують від церкви…

- Ми готові на об’єднання, але тільки канонічним шляхом. Шляхом покаяння і повернення захоплених наших храмів, припинення гоніння та притискання нас з різних сторін нас зі сторони.

Це інша тема для розмови.

- Яких кроків ви чекаєте від Чернігівської єпархії Київського патріархату?

- Якби вони були готові до об’єднальник процесів, вони хоча б спробували вийти на нас. За весь час правління їх Єпископа Іларіона він жодного разу не вийшов на нас. Щоб виробити схему об’єднання, але тільки на канонічних основах.

З нашої сторони не було жодної публікації, яка б «порочила» їх церкву, ні в заявах з нашої сторони. Я ж зібрав за цей час більше 150 публікацій різного роду, направлені на образу та дискримінацію нашу церкву, нашого архіпископа, і всі заяви від прибічників Київського Патріархату.

Ми мовчимо і будемо мовчати. Бо мовчать ті, на чиєму боці правда. Ми закриваємо на все очі. І готові сісти за стіл переговорів.