Прокуратура Чернігівщини захистила інтереси держави на 54 мільйони

Завдяки своєчасному втручанню прокуратури в розгляд господарської справи держава не втратила 54млн. грн. бюджетних коштів.

Ціна питання — 54 мільйони гривень, частина рентної плати за видобуток нафти й газу з кількох родовищ Чернігівщини. Господарське товариство-позивач мало намір відшкодувати цю суму, але не з товариства-відповідача, а з державного бюджету.

Про це Високому Валу повідомила Наталія Чусь, прес-секретар прокуратури Чернігівської області.

7 лютого Вищий господарський суд України розглянув касаційне подання прокуратури на рішення суду попередньої інстанції в господарському спорі двох товариств.

Прокуратура вважає, що законних підстав для цього відшкодування немає. Тобто дії першого товариства є нічим іншим, як спробою безпідставно отримати бюджетні кошти. Доводячи це і таким чином відстоюючи державні інтереси, прокуратура Чернігівської області пройшла через суди двох апеляційних інстанцій.

В результаті вищий господарський суд держави погодився з аргументами касаційного подання, визнавши, що попередніми судами дійсно були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень. Справу направлено на новий розгляд,  а право на спірні кошти на сьогодні залишено за державою.

— Це одна з найбільших сум судового позову в господарських справах, де на боці держави в судах виступала прокуратура нашої області, — розповідає заступник прокурора Чернігівської області Олександр Ясь. — До прокуратури звернулась обласна державна податкова адміністрація та повідомила, що господарським судом Чернігівської області винесено рішення про звільнення одного з найприбутковіших підприємств регіону від сплати податків до державного бюджету в сумі 54 млн. грн.

Прокуратура провела відповідну перевірку. Встановлено, що велике державне підприємство, про яке йде мова, дійсно уклало угоду з комерційним товариством про спільну діяльність з розробки родовищ і видобутку нафти й газу. При цьому комерційне товариство здійснювало роботи лише по бурінню свердловин.

Відповідно до вимог чинного законодавства, за видобуті обсяги газу та нафти державне підприємство повинно було сплачувати рентну плату до бюджету. Що воно і робило добровільно, самостійно зазначаючи суми у податкових деклараціях за відповідні роки.

Але потім була розіграна своєрідна «театральна вистава». Комерційна структура пішла до суду як позивач до державного підприємства, але з такими вимогами, яким не став би опиратись ніякий відповідач. А саме, вимагаючи визнати дії державного підприємства по сплаті обов’язкових платежів до бюджету в сумі 54 млн. грн. незаконними і повернути ці кошти, з метою розподілення їх в подальшому в якості прибутку від спільної діяльності.

Зрозуміло, що такі питання, якщо вони і виникають, перед судом має ставити сам платник податків, позиваючись до податкової адміністрації. Але представники останньої будуть, як мінімум, компетентно захищатися в суді, де, як відомо, діє принцип змагальності. На відміну від цього, застосований сценарій дозволив товариствам одержати бажане рішення суду так, що про нього державні органи до певного часу й не знали.

Не дивлячись на те, що згідно ст.20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами, суд першої інстанції та апеляційний суд задовольнили дану позовну заяву навіть без залучення до справи податкових органів. Фактично своїм рішенням суд позбавив їх права на проведення перевірок відповідності законодавству нарахування та сплати обов'язкових платежів до бюджету господарюючим суб'єктом–стороною по справі.

Алегорично таку ситуацію можна представити, наприклад, так: квартиронаймач звернувся до суду з позовом до власника квартири про те, що останній не повинен був сплачувати за спожиту електроенергію. Причому про розгляд справи постачальник електроенергії навіть не знав.

Тільки завдяки своєчасному втручанню в розгляд зазначеної справи органів прокуратури області інтереси держави на 54 млн. грн. бюджетних коштів було захищено. «Судова колегія вважає необхідним зазначити, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач не наділений повноваженнями зобов’язувати відповідача корегувати податкові зобов’язання», — говориться в ухвалі Вищого господарського суду України.

— Ми і надалі братимемо участь у судових розглядах цієї справи, наполягаючи на тому, щоб її було вирішено згідно законодавства, — пообіцяв заступник прокурора області.