Чернігівщина вшанувала жертв сталінського режиму

Пам’ять жертв політичних репресій в України сьогодні, 18 квітня вшанували біля пам’ятного знака у селі Халявин Чернігівського району. Саме на цьому місці, на 20 кілометрі Гомельської траси – чи не найбільша в області братська могила жертв «Великого терору».

У 1937-38 роках сюди звозили сотні вже закатованих та розстріляних людей.

У Чернігові відомі щонайменше 2 місця розстрілів: це будівля колишнього управління НКВС – зараз там розташовується міська санепідемстанція, а також в’язниця біля Єлецького монастиря. Над виконанням кривавого сталінського плану працювали так звані «двійки» та «трійки», які складалися із секретаря обкому партії, очільника обласного управління НКВС та прокурора.

Вони без суду і слідства одним розчерком пера ламали долі тисячі людей. Як зазначив представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко: «Якщо сумарно взяти ухвали у 1937-38 роках по Чернігівщині, то було розстріляно 4852 особи, ув’язнено було 3966 осіб, 363 особи було відправлено на дослідження і долі їх невідомі».

Перше своє засідання «трійка» під головуванням тодішнього першого секретаря обкому більшовицької партії Павла Маркітана провела 9 серпня 1937 року. Тоді із списку у 26 людей до розстрілу були засуджені 20ро.

Подібна доля вже через 20 днів спіткала і самого Павла Маркітана: сталінський режим як правило не залишав шансів на життя виконавцям кривавих наказів. Цього року день вшанування пам’яті жертв політичних репресій символічно збігся із 70ми роковинами депортації кримських татар, які вперше за 23 роки незалежності України, відчувають на собі тиск від самопроголошеної влади Криму.

Квіти до пам’ятного знака жертвам політичних репресій поклали голова облдержадміністрації Володимир Івашко, заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, секретар Чернігівської міськради Владислав Кухар та перший заступник міського голови Микола Миргородський.

Заупокійну літію за загиблими провів архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української православної церкви Київського патріархату Євстратій. Звертаючись до присутніх, він сказав: «Дуже легко сказати на когось, що він твій ворог, його треба знищити і тоді наступить щастя. Дуже легко натиснути на курок пістолета, обірвати життя. Але наслідки цього – дуже тяжкі».

А головний наслідок «Великого терору» - мільйони покалічених доль та понад 1 мільйон 700 тисяч убитих без суду і слідства по всьому колишньому СРСР. В останні роки російське керівництво та особисто Президент Володимир Путін всіляко намагаються виправдати злочини Сталіна, називаючи його «ефективним менеджером» та у дечому копіюючи його репресивні методи.

Коли ви з вуст недолугих політиків чи знайомих почуєте схожі слова – згадайте ще раз про кількість жертв цього «ефективного менеджменту». Пам’ять про цей злочин та про загиблих не допустить повторення цієї трагедії у майбутньому.