Як діда Гришу до Європи не пускають, або Дубовий протест

Григорій Семерич із села Півнівщина Городнянського району заліз на дуб, що росте неподалік батьківського двору, і повісив два прапори —Євросоюзу і України.

Прапор Євросоюзу провисів не довго.

Зірвали.

 — Ще у лютому був на Майдані в Києві, — каже 64-річний Григорій Семерич. — Один прапор коштував 5 гривень. Я пришив до них шовкові стрічки товщиною 5 міліметрів і повісив на дуб, якому 300 років. Залізти на дерево було не складно. Я займаюся бджільництвом. Розставляю пастки для диких бджіл, і не на таку висоту доводилося залазити. Поставив драбину, розкладається на 10 метрів.

Але наші, місцеві, прапор Євросоюзу зривають уже вдруге. Український не чіпають. Я навіть знаю, хто це робить. Місцевий чоловік. Йому 50 років. Уночі йшли з клубу. Захотілося їм перед дівчатами повихвалятися. Накинули на стрічки, якими прапор прив'язаний, канат з каменем і потягли. Стрічки зірвалися.
Зранку, коли побачив, що прапора Євросоюзу немає, розізлився. Пішов до нього. Посварився. Сказав, що така справа кримінально наказова. Вони зразу ж принесли прапор охайним, чистим. Я його знову повісив. У цю суботу ці ж самі хулігани знову зірвали. Та розібратися з ними ще не встиг. Поїхав до Чернігова. Якщо вони Його викинули, то куплю ще один. Але ці два прапори висіти будуть все одно.
Той, хто зриває, комуніст. Казав мені, що хоче повісити комуністичний прапор. У мене дома є такий. На ньому ще й Ленін намальований. Запропонував йому. Хай чіпляє, але в іншому місці.
Тижневик «Вісник Ч» №11 (1453)