Банда награбувала на мільйон за три роки

П’ять днів у Деснянському райсуді Чернігова читали вирок злочинному угрупованню Сугакова.

Дев’ятьох бандитів визнали винними у 56 злочинах — грабежах, крадіжках, розбоях. За три роки вони награбували на 1 млн 156,5 тис. грн.

— Це злочинне угруповання виникло не у кримінальному середовищі й не з покидьків суспільства, — каже Андрій Омельяненко з обласної прокуратури. — 2004 року його створив чернігівець Олександр Сугаков, порядний чоловік і батько. Він працював громадським тренером із кікбоксингу, возив вихованців на змагання.

Кожен із дев’яти членів банди мав прізвисько і виконував конкретні завдання. Керував групою 43-річний Олександр Сугаков на прізвисько Цар або Барин.

Його заступником був 48-річний Валерій Спіцин на прізвисько Папа. Так його прозивали, бо офіційно перебував у відпустці по догляду за своєю 11-місячною дитиною. Він розставляв людей на об’єкти.

Третім був 31-річний Валерій Олійник. Прізвисько Солдатик отримав тому, що колись служив у війську, мав звання капітана.

Четвертий, 31-річний Володимир Яценко, розвозив на вантажівці крадене. Прізвисько Ковбаса отримав тому, що працював експедитором і розвозив продукти.

П’ятий, 43-річний Олег Скварський, працював помічником депутата Чернігівської міськради. Під час нападів стояв на варті. За великий ніс компаньйони прозвали його Носом.

Шостий, 51-річний таксист Олександр Черняков, возив групу на грабежі. Прізвисько Крим отримав тому, що народився у автономії.

Сьомим членом банди був 41-річний Віктор Мовчаненко з райцентру Сосниця. Він показував, на які об’єкти можна нападати. Мав прізвисько Сосницький або Окунь — через захоплення риболовлею.

Решта двоє членів — із райцентру Ніжин. Мали прізвиська Огурець-старший і Огурець-менший. 55-річний Володимир Калтипін був зварювальником, зламував сейфи. 36-річний Андрій Крутась працював у Ніжинській психлі карні.

— Ніхто з них не був раніше судимим, ніхто не ”світився” в кримінальному середовищі. У всіх були хороші сім’ї. Майже у всіх неповнолітні діти. А в заступника керівника та ще двох членів угруповання — по троє, — веде далі Омельяненко. — Спеціалізувалися на крадіжках із магазинів, офісів підприємств і квартир.

Майже всі крадіжки здійснювали за однією схемою. Шукали об’єкти, під’їздили кількома автомобілями — легковиком і фургоном, зламували замки, ґрати, виносили все цінне.

— Крали тисячами, але не гребували й ковдрою за 20 гривень чи поношеною курткою, — розповідає Андрій Єгорович. — У Ніжині з квартири, окрім прикрас, взяли упаковку вафель, дві пачки цукерок і три гуски з холодильника. Крадене збували в Києві. Мали досвід конспірації, адже у групі діяв колишній міліціонер і колишній військовий. Ніколи не називали один одного по іменах. Коли їхали красти в Сосницю, це називалось ”по гриби”. Взяти інструмент — то ”йдемо в баню, беремо віники, мочалки”. Коли прямували до Ніжина, говорили, що за огірками. Кожен злочин ретельно планували, попередньо ходили в розвідку. На кожну операцію виїздили у різному складі. Якщо сейф не могли відкрити на місці — забирали з собою. Зберігали крадене в орендованих гаражах біля кондитерської фабрики у Чернігові й у квартирі, яку спеціально купили. Під час обшуку там виявили близько 50 тис. грн, украдену оргтехніку, обладнання, станки, маски і рукавиці.

Сугакова, Олійника, Крутася, Колтипіна заарештували. Решта до суду були на підписці про невиїзд.

Кримінальна справа становить 30 томів. Судові засідання тривали понад рік. За цей час заслухали щонайменше 300 осіб. Вирок зайняв 150 сторінок.

Суд урахував каяття, сприяння у розкритті злочинів. Усі отримали різні покарання. Найбільше — ватажок Сугаков — 5,5 року. Вироку ніхто не оскаржував.